Лялька

Лялька


Даніель Коул

Детектив Натан Вульф був переконаний, що знає про злочини все. Але це видовище вразило навіть його. У порожній кімнаті він побачив моторошну фігуру, зшиту з шести людських тіл… Колишня напарниця Емілі Бакстер просить Вульфа допомогти знайти самопроголошеного Франкенштейна, і детектив погоджується. Не тільки через те, що справедливість для нього понад усе і потрібно за будь-яку ціну врятувати майбутніх жертв маніяка. Він дає згоду ще й тому, що вказівний палець жахливої маріонетки спрямований просто на його вікно…

 


Даніель Коул

Лялька

 

РОМАН

 

 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2017

 

© Daniel Cole, 2016

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2017

 

 

ISBN 978-617-12-3293-8 (epub)

 

 

 

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

 

 

Електронна версія створена за виданням:

 

Коул Д.

К73 Лялька : роман / Даніель Коул ; пер. з англ. Г. Литвиненко. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 384 с.

ISBN 978-617-12-3113-9 (укр.)

ISBN 978-1-409-16874-4 (англ.)

 

Детектив Натан Вульф був переконаний, що знає про злочини все. Але це видовище вразило навіть його. У порожній кімнаті він побачив моторошну фігуру, зшиту з шести людських тіл… Колишня напарниця Емілі Бакстер просить Вульфа допомогти знайти самопроголошеного Франкенштейна, і детектив погоджується. Не тільки через те, що справедливість для нього понад усе і потрібно за будь-яку ціну врятувати майбутніх жертв маніяка. Він дає згоду ще й тому, що вказівний палець жахливої маріонетки спрямований просто на його вікно…

УДК 821.111

ББК 84(4Вел)

 

Це видання публікується за домовленістю з Conville & Walsh Ltd. та Synopsis Literary Agency

 

Перекладено за виданням:

Cole D. Ragdoll : A Novel / Daniel Cole. — London : Orion Books, 2017. — 384 р.

 

Переклад з англійської Ганни Литвиненко

 

 

Дизайнер обкладинки Сергій Ткачов

 

То скажи мені… якщо ти Диявол, тоді хто я?

Пролог

Понеділок, 24 травня 2010

 

Саманта Бойд пірнула попід хисткою поліційною загорожею і мимохіть поглянула на статую Феміди, встановлену на будівлі Олд Бейлі. Хоча скрізь вона поставала як уособлення сили й непохитності, нині Саманта побачила її інакшою: розчарована жінка, котра стоїть на краю даху й у відчаї ладна кинутися вниз на тротуар. У всьому світі зображають її з пов’язкою на очах, одначе тут цієї традиції не дотрималися: «сліпе правосуддя» — наївна ідея, особливо, якщо справа стосується расизму та продажності поліції.

Усі довколишні вулиці та станції метро перекрили через юрби журналістів, які облаштувалися тут, перетворивши завжди людний центр Лондона в безглузде середньокласове селище. Тротуари були засмічені порожніми коробками від їжі з логотипами «Marks & Spencer» та «Pret A Manger». Дизайнерські спальні мішки згортали під дзижчання електробритв, а те, що в одного з чоловіків була з собою непримітна дорожня праска, свідчило, що він спав у своїй єдиній сорочці та краватці.

Коли Саманта пробиралася крізь натовп, їй було не по собі. За ті шість хвилин, що вона йшла від станції «Чансері Лейн», жінка спітніла, а її світло-платинове волосся вибилося з-під шпильок, якими вона марно намагалася його приколоти у спробі змінити зовнішність. На початку судового слухання преса вважала цей випадок справою одного дня. Тепер же, на сорок шостий день, Саманту вже впізнавали репортери чи не всіх відомих газет світу. Їй навіть довелося телефонувати до поліції, коли один із надміру настирливих журналістів простежив за нею, у той час як вона поверталася додому до Кенсінгтона і, зайшовши на її власність, відмовлявся її полишити. Нині, вирішивши уникати будь-якої небажаної уваги, вона опустила голову й пішла далі.